Cymes Кваксі жаби жувальний мармелад 150 шт.

Cymes Кваксі жаби жувальний мармелад 150 шт.

Мармелад вважають французьким винаходом. Дійсно, у XVIII столітті, який називали галантним і «золотим», Франція всім показала, яким має бути ці чудові ласощі — тоді їх готували з айви та яблук.

У Європі про мармелад знають у XIV столітті, але на Сході про нього знають уже тисячі років. Деякі дослідники припускають, що прообразом мармеладу був рахат-лукум — ласощі, які варили з фруктів, трояндової води, крохмалю, меду та інших природних складників.

Не всі знають, але до хрестових походів у Європі навіть цукру не було — а отже, і варення. Пізніше з'явився і американський цукор — тростинний — його вирощують на плантаціяхшар, а потім — фруктові кондитерські вироби, варення, джеми та конфітюри.

Ось тоді у Франції й навчилися робити мармелад, який спочатку називали «твердим варенням». Кондитери звернули увагу на те, що тверда маса, що застигає, виходить під час уварювання не з усіх фруктів, але з певних видів — яблук, айви, абрикосів. Виявляється, у цих фруктах є зв'язувальна речовина — пектин, про корисні властивості якого виробники солодощів дізналися вже в наш час. Тоді ж французькі кондитри просто виділили ці фрукти як основу, а інші фрукти та соки додали до мармелад-трохи.

У XIX столітті був отриманий штучний пектин, і тоді мармеладу стали робити більше, використовуючи різні фрукти та ягоди. Настою мармеладом, як і раніше, вважався яблучний, абрикосовий, айвовий, або приготований із суміші цих фруктів. Потім ті ж французькі кондитри стали готувати мармелад, використовуючи природні желеутворювальні речовини: хрящовий і м'ясний яловичий відвар — використовувалися м'ясо та хрящі молодняка, а це і є натуральний желатин; осетеровий клей; рослинні жовчі компоненти.

У XX столітті, коли виробництво стало масовим, навчилися використовувати дешевші речовини: крохмаль, кістковий желатин, синтетичні барвники та ароматизатори.

Найпопулярніший мармелад у Великобританії: там і зараз більше половини сімей не можуть обійтися без тосту з мармеладом до сніданку. Але англійський мармелад — це не те, що ми собі представляємо: зазвичай, це густа, желеподібна маса — апельсинова або лимонна, яку можна намазувати на хліб.

Походження слова «мармелад» пояснюють по-різному, але більш правдоподібний здається версія про його португальське коріння — у португальській мові «айва» звучить як «marmelo».

У США мармеладом часто називають желейні цукерки з твердою оболонкою — його особливо люблять діти.

И жувальний мармелад, про який ми тут подбаємо, з'явився саме в Америці — це було ще в середині XIX століття. Споживачам він сподобався не тільки смаком, але й тим, що його зручно зберігати та возити із собою: він не таяв і не прилипал до рук.

Американські виробники швидко поєднали, наскільки вигідний продукт, і заснували його постачання в армію — як доповнення до паяння військових.

Солдатим новий продукт сподобався; потім мармелад став популярним і серед цивільного населення, акритий дуже широко. На жувальному мармеладі виросло не одне покоління американських, і сьогодні в США випускається безліч його сортів.

В Європі жувальний мармелад з'явився на початку XX століття, але в Україні — тільки в його кінці, у 90-ті роки. До цього в нас продавався звичайний мармелад — до речі, дуже смачний і ще 20-30 років тому практично безпечний, без барвників і консервантів.